- самозагартування
- —————————————————————————————самозагартува́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
самозагартування — я, с. 1) Здатність деяких металевих сплавів загартовуватися спонтанно; спонтанне загартування. 2) Підвищення опірності власного організму до застудних захворювань … Український тлумачний словник
самогартівний — а/, е/. Який має здатність до самозагартування … Український тлумачний словник
самозагартовування — я, с. Те саме, що самозагартування … Український тлумачний словник
самозагартовуватися — уюся, уєшся, недок. 1) спец. Бути здатним до самозагартування (про сплави). 2) Підвищувати опірність власного організму до застудних захворювань … Український тлумачний словник